- себелюб
- -а; = себелю́бець, -бцясебялю́бец; себялю́б
Українсько-російський словник. - ВТФ «Перун». В’ячеслав Бусел. 2008.
Українсько-російський словник. - ВТФ «Перун». В’ячеслав Бусел. 2008.
себелюб — а, ч. Те саме, що себелюбець … Український тлумачний словник
себелюб — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
самолюб — а, ч. Людина егоїстичної вдачі; себелюб … Український тлумачний словник
еґоїст — (людина, яка понад усе ставить власні інтереси), себелюбець, себелюб, самолюбець, самолюб … Словник синонімів української мови